Глухов без цензуры
Опрос посетителей
Куча споров вокруг памятника Ленину и того что с ним делать, может надо придумать альтернативу?

У центрі міста два місяці заживо згнивав безхатько

У центрі міста два місяці заживо згнивав безхатько

Уже кілька років 45-річний Сергій тиняється центром Глухова, тихенько питаючи знайомих: «Поможеш?». Видно, що це хвора людина. А ще випиває. Оце і привело до того, що він ледве не згнив заживо.

Свою хвору ногу з опіками безхатько не ховав від людей, навпаки, виставляв і біля церкви, і в парку. І так місяців зо два. Його бачили сотні людей, та, як правило, всі проходили повз, думаючи, що є якісь спеціальні служби, у чиї обов’язки входить підбирати і кудись дівати таких, як Сергій.

… У вівторок він сидів на лавочці у сквері Бортнянського та Березовського, нахиливши голову додолу. Час від часу стогнав від болю, відлущував шматки ран, нігтями чіпляв червяків та відганяв рій мух. Описати словами те, у що перетворилася його нога, просто неможливо. А за крок від чоловіка малеча зі щасливими батьками підгодовувала голубів, закохані парочки обіймалися на сусідніх лавочках. Так, на нього з ще двома друзяками-п’яницями поглядували… Та поруч ніхто не сідав.

До речі, багато людей на вихідних біля входу на ринок переступали через нього – чоловік, оголивши місиво з плоті, лежав прямо в калюжі. Дарина Галушко та Ірина Скрипка, котрі прийшли до скверу побавитися з дітьми, просто не витримали страшного видовища, звернулися до журналістів. “Чесно? Я боюся за здоров’я своєї дитини. З нього ж тече гній, а ми потім сідаємо на ті ж лавки. Бомжі живуть у парку, у центрі міста, прямо під вікнами міськради. Невже ніхто не може нічого зробити?”, – хвилюється Дарина.

Місцеві журналісти запропонували викликати швидку допомогу. Медики прибули вже за кілька хвилин. Вони намагалися вмовити хворого сісти у машину, та той усіляко відмовлявся. Тоді фельдшер подзвонила до поліції. Вона наполегливо просила допомоги. Через 10 хвилин двоє поліцейських таки прийшли на місце події. У цей час інтерес публіки до безхатька значно зріс. Дехто став кричати, що потрібно запроторити бомжа кудись подалі від «нормальних людей», «ізолювати від суспільства». Одна жіночка мало не зомліла, заглянувши в епіцентр подій. «Боже-Боже… До чого ж ти себе довів», – хрестилась вона.

Хворого відвезли до приймального відділення. Безхатьку винесли стілець, поставили на ґанку. Мабуть, почався переговорний процес, що з ним робити. Лікар швидкої мало не на своїх плечах доніс Сергія до стільця, викликав начмеда, підняв на ноги медперсонал. Він практично змусив дати безхатьку візок (напевно, було шкода садити на той транспорт брудного і смердючого пацієнта).

Поки чекали на хірурга, Сергій тихо розповів, що ще в липні він грівся біля багаття на Павлівському озері. Хильнувши зайвого, заснув… Почали горіти ноги. Опіки він не лікував. Каже, грошей не було. А зараз страшний невимовний біль уже не дає жити. Він практично повзає на четвереньках. Єдине, що рятує, – випивка. Тепер це анестезія.

– А де живете? – питають у нього.
– Де прийдеться. Я з мамою жив, вона померла, а вітчим мене вигнав. Тепер, коли у під’їзді сплю, коли на лавці у парку.
– Вам люди допомогу пропонували?
– Та кому я потрібний…

У цей момент підійшов чоловік, який випадково проходив повз. Він запропонував купити ліки. Знаємо ще кількох людей, готових дати трохи грошей, але всі бояться, що він проп`є.

Заступник головного лікаря Наталя Середа прокоментувала, що безхатька помиють, оброблять рану, хірург зробить перев’язку. А після цього про нього повідомлять на первинну ланку в ЦПМСД, мовляв, дільничний лікар буде тримати на контролі (стало трохи смішно, ага, сімейний лікар буде ходити по під’їздах і шукати «свого» бомжа). Також медики зобов’язані повідомити соціальну службу, яка має опікуватися людьми без прописки, тими, у кого немає родичів.

– Хірург огляне пацієнта, якщо той потребуватиме стаціонарного лікування, то його покладуть до хірургії. Своїми силами, чим є, тим і пролікують. Звичайно, фінансова допомога цій людині потрібна. Ми закуповуємо препарати, які колють, а от мазей у нас немає, а йому потрібно саме це, – розповіла Н. Середа.

Начальник управління соцзахисту Ігор Бурнос прокоментував, що безхатьків офіційно у Глухові… немає. Усі ті люди, які підживають десь у парках та гріються у багатоповерхівках, мають місце реєстрації. А Сергій – це людина, яка потрапила у важкі життєві обставини, тож одразу до чоловіка направили працівників центру.

Присутність журналістів і неабияка активність громадян зробили своє. Уже через годину після госпіталізації працівниця санстанції провела дезінфекцію всіх лав у сквері. На тій, що сидів хворий, тепер табличка «Сидіти небезпечно».

Після обіду працівники соцслужби відвідали хворого в лікарні, тепер шукають родичів, кажуть, у нього є дружина, син та брат. Сергію вже обробили рани, зробили рентген, взяли всі необхідні аналізи та проби на туберкульоз і госпіталізували.

Висновок? Його нема. Усі дорослі люди, розуміємо: ніхто того бідолаху не буде няньчити. Знаємо, що чоловікові пропонували кілька разів різні неважкі підробітки, та він щоразу все втрачав через пиятику…

Источник: Сумські Дебатискачать dle 10.5 бесплатнонедорогой веб хостинг на SSD Глухов.Ком

Обсудить на форуме
Добавить комментарий
Личный кабинет
Реклама